Каланхоя
Лікувальні властивості
В народній медицині багатьох країн здавна використовують сік із свіжих листків каланхое Дегремона (Kalanchoe daigremontiana). Ним лікували екзему, різні висипи, нариви, зупиняликровотечі. Підсушені листки каланхое пірчастого (Kalanchoe pinnata) застосовували притрофічних виразках, опіках укусах комах.
Деякі види каланхое отруйні для тварин. Відомі випадки загибелі дрібної рогатої худобипісля вживання в їжу рослин каланхое трубкоквіткового (Kalanchoe tubiflora).
В Україні в медичній практиці застосовують препарати із соку каланхое пірчастого — сік імазь. Вони мають протизапальну дію, сприяють швидкому очищенню ран, ними лікують трофічні виразки, опіки, пролежні, хронічні гнійні отити та інші захворювання.
Калина звичайна
У народній медицині кору застосовують при простуді, золотусі, носових кровотечах; плоди (лат. Fructus Viburni opuli) — при геморої; сік — при горлових простудах,кашлі, хворобах шкіри(настій плодів калини п'ють проти фурункулів, карбункулів, екземи, різних висипів на тілі). Квітки і плоди — при склерозі, туберкульозі легень,гіпертонії, захворюванні нирок, серцевих хворобах і як потогінний засіб. Є дані про позитивний вплив плодів при лікуванні ракових захворювань (сік з плодів калини змедом використовували в народній медицині для лікування раку молочної залози, для профілактики раку шлунка при гіпоацидному гастриті]), діатезу, виразки шлунка.
У дерматології й косметиці свіжий сік плодів є добрим засобом проти вугрів, висипів та пігментних плям на обличчі.
Лопух справжній
Кореневище в гомеопатичній практиці застосовують як сечогінне, в народній медицині — як сечогінний, відхаркувальний та болезаспокійливий засіб. У вигляді водного настою корінь вживають при захворюваннях нирок і сечового міхура, шлунково-кишкового тракту, при малокрів'ї. Зовнішньо — для миття голови при випаданні волосся.
Ромашка лікарська
Ромашка лікарська — лікарська рослина, відома з глибокої давнини. Для виготовлення лікарських форм використовують висушені квіткові кошики, які збирають на початку цвітіння. Своєрідний аромат і лікувальні властивості рослини зумовлюються наявністю в ній ефірної олії (хамазулен), органічні кислоти, кумарини, мінеральні солі, глікозиди, вітаміни.
Внутрішньо — настій суцвіть (2 ст ложки суцвіть на 200 мл окропу) приймати по 2 ст ложки тричі на день до їжі.Ромашка лікарська жовчогінна, збуджує апетит, знімає спазми мускулатури шлунково-кишкового тракту, проявляє болетамувальні, заспокійливі властивості. Застосовують ромашки при гастритах, гепатитах, холециститах, колітах, циститах, підвищеній кислотності шлункового соку, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, злоякісних пухлинах, зобі, для обробки гнійних ран і виразок, примочок при кон'юнктивітах, дерматиті, опіках (для запобігання утворення пухирців), для спринцювань при кольпіті. Настій суцвіть ромашки на олії використовують для натирання при ревматизмі та подагрі.
Зовнішньо — компреси, примочки, обмивання, полоскання (настій суцвіть, 1:10). Ромашкова олія: (4 ст ложки суцвіть ромашки та 100 мл оливкової очищеної олії нагрівають до кипіння і настоюють 10 днів, опісля проціджують. Застосовують при опіках, дерматитах. Ромашкову мазь (дрібно помелене суцвіття розтирають з білим вазеліном або внутрішнім свинячим жиром (1:5) використовують для попередження утворення пухирців при опіках.
Крім медицини, використовується у парфюмерному. порцеляновому виробництвах тощо. На пасовищах поїдається тваринами, але надає молоку неприємного запаху.
У посівах — надокучливий бур'ян. Уведено в культуру.
Смородина Чорна
У науковій медицині висушені ягоди — Fructus Ribis nigri — використовують як сечогінний, потогінний і вітамінний засіб, а сироп — для поліпшення смаку мікстур. Листки — Folium Ribis nigri містять вітамін С і застосовуються як вітамінний засіб.
У народній медицині ягоди і листки вживають від кашлю, гіпертонії, ревматизму. Ягоди застосовують і як вітамінний, посилюючий апетит засіб, від хрипоти в горлі; листки, ягоди і кору — при порушенні обміну речовин, простуді й коклюші, хворобах сечового міхура і ниркових каменях; свіжі ягоди й відвар гілок — при венеричних і нервових хворобах, сильних головних болях, золотусі. Відвар гілок дають пити і купають у ньому дітей при діатезі і туберкульозі шкіри. Молоді листкові бруньки містять ефірну олію (0,75%) і використовуються для при готування екстракту, який застосовують для ароматизації харчових продуктів і в кондитерській промисловості.
Смородина чорна — добрий весняний медонос, пилконос, відвідується і запилюється тільки бджолами. Медопродуктивність її 30-140 кг/га. Насіння смородина чорної містять жирну олію (16,5%), придатну для харчових і технічних потреб. Ягоди й листки смородина чорної мають антибактеріальні властивості. Фітонциди, що містяться в них, знезаражують оточуюче повітря, а сік ягід зберігає бактерицидні властивості протягом місяця. Кущі смородина чорної рекомендується для присадибних насаджень, а на вологих чорноземних ґрунтах її використовують для створення захисних смуг.
Цікава веб сторінка www.encros.do.am
ОтветитьУдалить